Народився 30 січня 1910 року у селищі Драбів, на даний час будинок № 62 по вулиці Радянській, у багатодітній сім’ї робітника. У 1918 – 1925 роках навчався в Драбівській семирічній школі. 
   В 1931 році закінчив піхотну школу в м. Орджонікідзе. В 1934 році закінчив авіаційне училище в м. Оренбург, в 1951 році - Червонопрапорну військово-повітряну академію. В Червоній Армії з 1928 року. Військове звання – полковник. Член КПРС з 1930 року. Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту (присвоєно в лютому 1964 року). В 1918 році пішов у перший клас Драбівської семирічної школи, яку закінчив в 1926 році. У 1928 році по комсомольській путівці був направлений у піхотну школу в м. Орджонікідзе, по закінченні якої одержав офіцерське звання. Згідно наказу був призначений у 45–й стрілецький полк, який базувався у м. Херсоні. В полку командував кулеметним загоном, а потім роботою першокурсників. В 1932 році одружився. Після закінчення авіаційного училища був направлений штурманом в м. Ростов-на-Дону в 21 авіабригаду, де несподівано захопився парашутним спортом. 10 квітня 1934 року з борту важкого бомбардувальника ТБ–3 здійснив свій перший стрибок з парашутом. У роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. брав участь у підготовці офіреців-десантників та бойових операціях, продовжував уважно слідкувати за розвитком парашутної техніки. 10 лютого 1942 року 4-й повітряно-десантний корпус, в якому він служив, увійшов до складу військ Західного фронту. Корпус одержав завдання висадити де­сант в районі Юхнова, з тилу прорвати фронт обо­рони ворога в нап­рямку Ключів і, оволоді­вши рубежами Куракіно, Підсосенки, Ключі, Леоново, вийти на Варшавсь­ке шосе. У цій операції радян­ські воїни проявили від­вагу, сміливість і стій­кість. Немала заслуга в цьому була офіцера Ро­манюка, який готував де­сантників.
   Після війни Василь Григорович у званні полков­ника повернувся до улюбленої професії випробува­ча. Він вперше почав робити стрибки з парашу­том методом катапульту­вання. 25 вересня 1945 року Василь Григорович перший у світі здійснив затяжний стрибок із стратосфери з висоти більше 20 тисяч метрів. В той час подібних стрибків не було. Прилади показали, що він покинув літак на висоті 13108,5 метрів, у вільному падінні він пробув 167 секунд і розкрив парашут на висоті 1000 метрів. Були перекриті всі існуючі досягнення як за висотою, так і за протяжністю падіння з нерозкритим парашутом. Через два роки Василь Гиргорович встановив нове досягнення, стрибнувши з висости 13400 метрів з терміновим розкриттям парашута. 4 вересня 1951 року здійснив свій 2000 – й стрибок. 2 вересня 1952 року він здійснив свій 3000 – й стрибок. Він проводить також групові стрибки. В липні 1955 року було встановлено відразу два світових рекорди з денних та нічних групових стрибків з затримкою парашута.
   9 вересня 1957 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Романюку Василю Григоровичу за „образцовое выполнение своего служебного долга и проявленные мужество, отвагу и героизм при испытании самолетов и другой авиационной техники”присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка». Медаль «Золота Зірка» № 11104. На час представлення до високогозвання Герой Радянського Союзу: старший iнструктор-випробувач парашутiв та катапультних установок НДIВПС Радянського Союзу. Нагороду 4 листопада 1957 року в Москві в Кремлі вручив Заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР М. П. Тарасов. Романюк В.Г. став першим серед парашутистів-випробовувачів, який був удостоений цього високого звання. Встановив 18 світових рекордів, здійснивши 3475 стрибків з парашутом, більшість з яких були експериментальними. Випробував у повітрі майже всі вітчизняної конструкції парашути, стрибав з багатьма парашутами зарубіжного виробництва. Він здійснював стрибки з літаків різних типів, планерів, вертольотів, дирижаблів, аеростатів; стрибав на сушу і на воду. За двадцять п’ять років, на протязі яких він займався стрибками з парашутом, не один раз наражався на смертельну небезпеку, але щоразу завдяки рідкісному самоволодінню і великій майстерності виходив живим із скрутних становищ. Разом з інженерами вносив зміни до конструкції парашута. Саме випробувані ним і передані у серійне виробництво парашути врятували життя багатьом льотчикам у роки Великої Вітчизняної війни. Василь Григорович першим в історії авіації виробив методику управління тілом під час вільного падіння. Він першим у світі залишив літак у стратосфері і, не розкриваючи парашута, за 167 секунд пролетів понад 12 кілометрів. Він перший відшукав способи безпечного стрибання з літаків великих швидкостей, катапультування із сучасних реактивних літаків.
   З 1964 року у запасi. Проживав у м. Щолково Московської області. Автор книги "Заметки парашютиста-испытателя". 30 вересня 1969 року, перебуваючи у Драбові, дав перший дзвінок у Драбівській середній школі. В 1969 році Московська студія хронікально-документальних фільмів випустила в світ документальний фільм про Василя Григоровича Романюка, його учителів по парашутному спорту і друзів. Частина зйомок проходила в Драбові 30 серпня 1969 року. Останній приїзд Романюка В.Г. у Драбів був у кінці вересня 1989 року, напередодні святкування 300 – річчя Драбова. Помер 31 липня 1993 року. Похований в селі Леониха Щолковського району Московської області. Його iменем названо один з провулкiв у Драбовi. В селищі Чкаловське на будинку, в якому жив Василь Ґригорович, встановлено меморіальну дошку.