ХУДОЖНИК,ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Народився 14 вересня 1921 року в селі Золотоношка в сім'ї хліборобів.
У 1935 році закінчив сім класів місцевої школи, почав працювати в
колгоспі. В період Великої Вітчизняної війни декілька разів забирався в
неволю, але в останній раз втекти не зміг і потрапив до Бухенвальду. В
рідне село повернувся у 1945 році. У 1946 році призваний до лав
Радянської Армії, в цей же час починає малювати. Після армії працює
культпрацівником, директором Золотоношківської бібліотеки, місцевого
Будинку культури, був ініціатором створення музею історії села.
Закінчив культосвітній технікум, Харківський інститут культури по спеціальності бібліотекаря. Лисенку І.І. присвоєно звання – відмінник бібліотечної справи.
В 1950 році з'явилася перша картина "Поле край села", а потім інші, серед яких "Поле Іллі Шведа", "А льон цвіте", "Рано на Івана Купала", "Свято зими в Драбові", "Рушники баби Наталки" та ін.
В 1985 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Лисенку І.І. присвоєно почесне звання "Заслужений майстер народної творчості Української РСР". Він став ініціатором створення в своєму селі картинної галереї "Дружба народів", яка була відкрита в 1988 році.
Його роботи побували на всесвітньо-визнаних західноєвропейських
виставках. Твори майстра, як зразки народного мистецтва, занесені до
міжнародних каталогів, Всесвітньої енциклопедії мистецтва (м. Бєлград,
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Він мав 23 персональні
виставки, брав участь в обласних, 7 республіканських, 4 Всесоюзних
виставках. Про життя художника знято два документальні фільми:
"Золотоношківські вечорниці" і "Сяйво фарб І. Лисенка".
Помер 2 вересня 1997 року.
За інформацією сайту drabivrada.org.ua